Date:	2009-11-26 21:45
Subject:
Security:	Public
Mood:	bouncy
Music:	ramones - oh, I love her so

Date:	2009-09-03 22:14
Subject:
Security:	Public
Mood:	thoughtful

Красивим людям ми багато чого пробачаємо. 

Date:	2009-06-26 13:35
Subject:	План(и)
Security:	Public
Mood:	creative

Доздала всю сесію ) Хоча в моєму вузі це в принципі неважко, якщо ти гуманітарій, а якщо ще й робив щось безпосередньо до її початку, маєш всі шанси на автомат ))

В планах: фестиваль Шипіт, Горгани і море в серпні. Карпати, аааа , як я хочу в Карпати))

В суботу до речі  ТОРІ-ФЕСТ, анімешники велкам  ^,..,^

Я знаю, що мені треба робити. Мені треба піти.
я цього не витримую. просто тупо не витримую себе і тебе. знаю, що тобі теж важко.
ти в такому самому стані як я. я це знаю. але ти ніколи це не зрівняєш.
Дякую.
Дякую тобі, що не тримаєш мне і показуєш мені це.
Дякую їй, за те, що... вона щира і не бажає зла.
Дякую їм. Що просто були тут. сьогодні. Масовка. Друзі. Хз
Дякую сьогоднішньому дню за всі емоції і за те, що він скінчився.
Дякую собі за те що слабка, але все ж ще маю сили. Так треба.

C кровавой пеной у рта
ты повторяешь слова
не зная толком их суть
возносишь их в небеса
Но уши режуший смех
с небес тебе в ответ
"Кому нужна твоя
прыщавая душа"


Ты был всю жизнь рабом
и жалким грязным псом
у алтаря скулил
прощения просил
Но только вот за что?
не знаешь ты и сам
Подохнишь ты как жил
В огромной Куче дерьма

Не ищи о душа моя, жизни вечной
там где вспаханно поле людьми, а не богом

Ты как послений дурак
всю жизнь свою погубил
в протухлом монастыре
под плащаницей дрочил
Теперь прише твой черед
Пора тебе на отход
ТЫ проклинаешь себя
Сыграли шутку с тобой небеса

Твой стон затих во мгле
Смерть подошла к тебе
Прощай я ухожу
мы встретимся в аду...

Когда идет дождь, я снова и снова
Наполняюсь твоим присутствием.
Я засыпаю и в моих мертвых снах добро
В который раз побеждает зло.
Невесомость защищает, и я имею право
На отключку.
Я впитываю творения и из меня выходит небо.
Чувствовать ночь и жить как прежде…
Нет, это несовместимые вещи!
Каждая клеточка наполнена… И на все своя секунда.
Вечность затягивает, теперь мы оба это познали.
Великолепный миг краткосрочен, есть лимит вдохновения.
Впрочем так отмерено. И это сущность.
Есть предлог для доверия? Так оставь же его на том конце линии.
Перестала завораживать реальность, а вот наивность – никогда.
Однажды я повторю это за тобой. И махну рукой на все к облакам.
И мой корявый почерк удивительно будет похож.
Миг… Я опять ему поражусь.
Для меня он все же волшебен, как и все непостигнутое.
Когда я думаю о нем, я не могу творить.
Как можно вернуться в эту жизнь, если та, прежняя, еще не до конца наполнена?
Это как прикосновение, которое столь необходимо, но которое кому-то необходимо у вас также отнять.
«Все в это мире быстротечно, но неизбежности назло..» - навязчивые строчки, казалось будут вечно меня преследовать.
А вы пробовали творить пока не выдохнешься? До последней ампулы воздуха в легких?
Вот она, выдержка. Я теряю небо…
Оно уже почти все вышло из меня.
Я нуждаюсь в до-пин-ге… до-пинг
Когда идет дождь
Я как можно плотнее закрываюсь от воздуха и иду спать…

20.06.08

Те, що призначено для продажу, не може бути справжнім.

Я не просто так втикаю в контакті цілодобово
...
Так, я все ще тебе люблю

я ідіотка

__ти не мрієш, а я мрію. маємо щастя, яке ніхто не може визначити)) воно не примарне, не висковзує з твоїх/моїх рук. дислокація його - багатоповерхівка, загублена між оболонню і виноградаром. стоїть як і має стояти. дихає. все-ж-таки ти ще дечого не вмієш. але я щаслива бачити посмішку в твоїх вустах. неправильну посмішку, яка викликана твоїми емоціями - тим що ти Ненавидиш, тим, чого позбавляєш себе. мабуть і це належить щастю. а може це і впевненість? впевненість в одвічній безпеці (поки ти_зі_мною-я_з_тобою)? адже хоча від тебе не чую ні слова, ні думки в мій бік, хоча наштовхуюсь на відсутність бажання, сам лише ігнор, я переконана, що ти будеш першим, хто простягне мені руку, коли зі мною трапиться щось. на жаль чи на щастя, твоє ставлення викликає у мене дитячу посмішку. думаю, що ти хочеш щось мені сказати, коли бачиш як мерзнуть в мене руки, адже ти як ніхто інший знаєш, які в мене бліді руки, коли мені холодно. змерзлі руки. і посмішка) ти знаєш всі причини, але навіть подумки їх не розкриєш)я вже мабуть ніколи не знайду твій блог, не побачу тебе visible в айсікью. а втім усе це мине, і я навіть не згадаю в подальшому колись життєво необхідні мені цифри. і може навіть я буду спати. спати, щоб Прокидатися. із свіжою головою, _чистими_ думками в просторі кімнати. спати, щоб мати час на творчість, а не на... спати щоб займатися безліччю _корисних_ речей, спати щоб прокидатися, спати щоб дихати. не приходь до мене. все одно існує зв"язок, і гадаю, що вже й мені немождиво його розірвати. адже якби зв"язку не було, хтось із нас вже б неодмінно зник. але Тебе не має це хвилювати__коли я переконаюся в твоїй безпеці, коли побачу вас разом__ тоді все скінчиться, тож гадаю - це лише справа часу. лише самотність і незахищеність не дає мені піти, але, навідміну від минулого разу, не моя... дійшовши до завершеності думки, Люди (ти знаєш, такі вже вони є) вважають за належне забути про це маленьке власне досягнення). хоча, є теза про те що щастя не може існувати довше миті. згідна. така вже його сутність. і винне в цьому лише сприйняття людське. хочеться волі і бігти скільки вистачить сил, життя віддати на те щоб бігти, але те, що незавершене, покинути не зумію. терпімо___

Погуляйте зі мною! ^-^

Date:	2008-04-21 03:48
Subject:	Nothing but
Security:	Public
Mood:	apathetic

please believe me
i’m ecstatic for you
well why should i pretend
i have nothing to lose

no i don’t compare
you’ve got it all wrong now
my sorrows left behind
let me tell you the truth

i feel nothing but
joy and pride and happiness
nothing but
a tearful face with kindness
i feel nothing but
oceans of love and forgiveness
for you and your sweet girl

please ignore
the particular way i smile
take no notice of
the blood on the lip i bite
i’m still your friend
there’s no denying
you and your new girl

as i remember
everybody has affairs
oh yeah, we had some fun
but she’s so perfect for you

i feel nothing but
joy and pride and happiness
nothing but
a tearful face with kindness
i feel nothing but
oceans of love and forgiveness
for you and your sweet girl

please ignore
the particular way i smile
take no notice of
the blood on the lip i bite
i’m still your friend
there’s no denying
you and your new girl

oh ooh…

i feel nothing but
joy and pride
nothing but
a tearful ride
nothing but
oceans of love
nothing but

С днем рождения.

 Она подошла неслышно, сзади, закрыла глаза ладонями. Он вздохнул, встал с кресла, взял её руки и обернулся. Что случилось, малыш? – спросил он нежно и грустно, как всегда зная ответ.

Я хочу есть – тихо сказала она, смотря ему в глаза и по-детски улыбаясь. Конечно, давай я потушу овощи, или сделаю салат. Или ты хочешь какой-нибудь суп? – сбивчиво забормотал он, все еще на что-то надеясь. Ты знаешь, чего я хочу, ласково произнесла она. Её влюбленные глаза не мдвигались, расширенные зрачки затягивали в себя, даже ладошки вспотели от волнения. Ну хорошо, вздохнул он, и они пошли на кухню. Она села рядом, достала сигареты и тихонько закурила, не сводя с него настороженного любящего взгляда. Она даже не моргала – все смотрела и смотрела, как он повязывает передник (с Бэмби; она подарила его ему после самого первого раза, а то он закапал любимые светлые джинсы), нарочито громко гремит кастрюлями и сковородками, мокро звенит вилками и ножами в раковине. В воздухе запахло средством для мытья посуды. Она поморщилась, и он включил вытяжку.

Как ты хочешь сегодня? – спросил он громко из-за шума вытяжки. Её лицо осветилось улыбкой, которую он так любил - пока её не стало вызывать только одно. Теперь он её боялся и старался не смотреть. Наверное, с картофельным пюре и грибами, медленно сказала она. Потом, подумав, добавила – ты только не обижайся. И затянулась сигаретой. Не буду, сказал он. – Но, может, все-таки не сегодня? Давай хотя бы через пару дней, а? Ведь так мало осталось…а пюре с грибами я тебе и так сделаю. Вкусное.

Она непонимающе посмотрела на него.
Да нет, ничего, вздохнул он. И стал чистить картошку.
Пока жарились грибы, он готовил соус и салат. Он мог сделать все быстрее, но старался оттянуть самое последнее, то, что ей было от него нужно. Руки делали все сами, он ни о чем не думал. Просто тщательно нарезал огурцы и помидоры, смешивал грибы с луком, помешивал пюре деревянной ложкой. Он ни разу не обернулся, но знал, что она курит и следит за каждым его движением. И болтает ногами.

Date:	2008-03-28 21:21
Subject:	байдуже
Security:	Public
Mood:	sad
Music:	Карна - Ті, що танцюють на голові

Я вчора була в костьолі на повній Ave Maria. Красиво дуже, особливо голос співачки, ну і звісно орган. Але найголовніше те, що я нарешті відчула спокій... Ненадовго, але відчула. Я не можу сказати,що те, що відбувається в моєму житті так вже погано, але ця вимушена пауза стає схожою на депресію. Може все ще налагодиться..?